День Святого Валентина
У більшості країн прийнято вважати, що День святого Валентина існує з 14 лютого 496 року, коли римський папа Гелласіус канонізував сміливого священника Валентина. За переказами святий Валентин порушив наказ римського імператора Клавдія Жорстокого, який заборонив солдатам одружуватися, він женив легіонерів, за що й був покараний на смерть.
Англійці вважають, що свято закоханих виникло в їхній країні. Ще у XV столітті кавалери надсилали своїм дамам вірші про кохання саме 14 лютого, про це йдеться у творчості Шекспіра. На берегах Туманномо Альбіону в ніч на Святого Валентина прийнято ворожити. Дівчата прикріплювали до подушки 5 лаврових листків: один посередині і чотири - по кутах. Вважалося, що це магічне дійство дозволить побачити у сні майбутнього чоловіка. Інші писали імена на листках і розкладали згорнуті записки по колу. Потім у центрі крутили яблука. На кого його плодоніжка вкаже, той ніби й покохає. Тож навіть і сьогодні в англійських супермаркетах продаються "яблука кохання" з намальованими на них губами і серцями. У XIX столітті в цій країні почали виготовляти листівки, на яких друкували любовні посилання, прикрашені висушеними квітками, метеликами, шматочками тканини. Цей звичай швидко перейняли Америка та Австралія, налагодивши бізнес "валентинок".
У Данії "валентинки" відправляють без підпису. Якщо дівчина здогадається, хто її автор, вона має надіслати йому у відповідь на Великдень яйце. В Іспанії 14 лютого чоловіки дарують жінкам виключно квіти, а ті їм - подарунки. В Японії дівчата і жінки вітають чоловіків солодощами. У тайвані в цей день чоловіки дарують жінкам виключно троянди: якщо одну - освідчуються в коханні, якщо великий букет - пропонують одружитися.
Англійці вважають, що свято закоханих виникло в їхній країні. Ще у XV столітті кавалери надсилали своїм дамам вірші про кохання саме 14 лютого, про це йдеться у творчості Шекспіра. На берегах Туманномо Альбіону в ніч на Святого Валентина прийнято ворожити. Дівчата прикріплювали до подушки 5 лаврових листків: один посередині і чотири - по кутах. Вважалося, що це магічне дійство дозволить побачити у сні майбутнього чоловіка. Інші писали імена на листках і розкладали згорнуті записки по колу. Потім у центрі крутили яблука. На кого його плодоніжка вкаже, той ніби й покохає. Тож навіть і сьогодні в англійських супермаркетах продаються "яблука кохання" з намальованими на них губами і серцями. У XIX столітті в цій країні почали виготовляти листівки, на яких друкували любовні посилання, прикрашені висушеними квітками, метеликами, шматочками тканини. Цей звичай швидко перейняли Америка та Австралія, налагодивши бізнес "валентинок".
У Данії "валентинки" відправляють без підпису. Якщо дівчина здогадається, хто її автор, вона має надіслати йому у відповідь на Великдень яйце. В Іспанії 14 лютого чоловіки дарують жінкам виключно квіти, а ті їм - подарунки. В Японії дівчата і жінки вітають чоловіків солодощами. У тайвані в цей день чоловіки дарують жінкам виключно троянди: якщо одну - освідчуються в коханні, якщо великий букет - пропонують одружитися.
джерело: газета КМО СПУ "Києве мій"
10 лютого 2006